|
Вітри по небу гуляють,
Вітри щоки надувають;
Дмуть, дмуть, листя рвуть,
Зляться, зляться, травички мнуть.
Над річкою верби гнуться,
На річці вали бентежаться.
Жучка по полю біжить,
Шерсть на ній колом стоїть.
Брат з сестрицею схоронились.
У сестрички коси взбились.
Вітер, вітер, що не замай,
Перестань! Адже нині травень!
1912 |
