|
Теплом вже віє. І деколи
З саду чути гучний крик.
Там горобчики натовпом
Кричать на гілках: чик-чирик!
Задоволені пташки, що з хмар
Їм сонце вигляне на мить;
Вони зустрічають цей промінь
Веселим криком: чик-чирик!
Той промінь їм шепоче, що земля
Вся скоро стане як квітник,
Потонуть у зелені поля...
І голосніше чути: чик-чирик!
1886 |
