Сонцем над Москвою
Блищить небосхил,
Капають бурульки
З даху на балкон.
На балконі - вітер,
Воробей і я!
Мені видно з балкона
Весняні краю:
Ботанічний сад,
Де синички свистять
І прокинувся струмок
Від весняних променів!
Він прокинувся,
Потягнувся,
З боку на бік
Повернувся
І з весняним вітерцем
Помчав удалину
До
у
в
и
р
до
про
м,
Примовляючи:
- Я б не став
На вашому місці
Животіти
В такий день!
Я би раз, напевно,
Двісті
Перестрибнув струмочок! |