|
Весна, весна! Як повітря чисте!
Як ясний небосхил!
Своєю лазурию живий
Сліпить мені очі він.
Весна, весна! Як високо,
На крилах вітерця,
Ласкаясь до сонячних променів,
Літають хмари!
Шумлять струмки! Блищать струмки!
Взревев, річка несе
На хребті торжествующем
Піднятий нею лід!
Ще дерева оголені,
Але в гаю старий лист,
Як раніше під моєю ногою
І шумен, і запашний.
Під сонце саме замайорів
І в яскравій височині
Незримий жавронок співає
Заздоровний гімн весні.
Що з нею? Що з моєю душею?
З струмком вона струмок
І з пташкою пташка!
З ним дзюрчить,
Літає в небі з нею! |
