Жив-був старий зі старою. Жили вони бідно і дійшли до того - не стало в них ні дров, ні скіпки.
Стара посилає старого:
- Їдь у ліс, нарубай дров.
Старий зібрався. Приїхав у ліс, вибрав дерево - і тяп-тяп по ньому сокирою.
Раптом з дерева вискакує пташка і питає:
- Чивы, чивы, чивычок, чого треба, старичок?
- Так ось старій треба дров та скіпки.
- Піди додому, у тебе багато і дров і скіпки.
Послухався старий - не став рубати дерево. Приїжджає додому - у нього повен двір і дров і скіпки. Розповів він старій про пташку, а баба йому каже:
- У нас хата-то лиха - піди-но, старий, знову в ліс, не поправить чи пташка нашу хату.
Старий послухався. Приїжджає в ліс, знайшов це дерево, взяв сокиру і давай рубати.
Знову вискакує пташка:
- Чивы, чивы, чивычок, чого треба, старичок?
- Так от, пташка, у мене боляче хата-то погана, не виправиш ти?
- Іди додому, в тебе хата нова, всього вдосталь.
Вернувся старий додому і не дізнається: стоїть на його дворі хата нова, наче чаша повна, хліба вдосталь, а корів, коней, овець і не перелічиш. Пожили вони деякий час, приїлося старій багате життя, вона каже старому:
- У нас досить, та ми селяни, нас ніхто не поважає. Піди-но, старий, попроси пташку - чи не зробить вона тебе чиновником, а мене чиновником.
Старий узяв сокиру. Приїжджає в ліс, знайшов це дерево і починає рубати. Вискакує пташка:
- Чивы, чивы, чивычок, чого треба, старичок?
- Так от, родима пташка, не можна мене зробити чиновником, а мою стару - чиновником?
- Іди додому, будеш ти чиновником, а баба твоя - чиновником.
Вернувся він додому. Їде по селі - всі шапки знімають, всі його бояться. Двір повний слуг, стара його разодета, як бариня.
Пожили вони невеликий час, захотілося старій більшого.
- Велика справа - чиновник! Цар захоче - і тебе, і мене під арешт посадить. Піди, старий, до пташці, попроси - не зробить тебе царем, а мене - царицею.
Робити нічого. Старий знову взяв сокиру, поїхав у ліс і починає рубати дерево. Вискакує пташка:
- Чивы, чивы, чивычок, чого треба, старичок?
- Так от чого, голубонько родима пташка: не зробиш ти мене царем, а бабу мою - царицею?
- Іди додому, ти будеш царем, а баба твоя - царицею.
Приїжджає він додому, а за ним вже посли приїхали: цар-де помер, тебе на його місце вибрали.
Трохи довелося старого зі старою поцарювати - здалося старій мало бути царицею:
- Велика справа - цар! Бог захоче - смерть пошле, і зариють в сиру землю. Іди, старий, до пташці та проси - не зробить вона нас богами...
Взяв старий сокиру, пішов до дерева й хоче рубати під корінь. Вискакує пташка:
- Чивы, чивы, чивычок, чого треба, старичок?
- Зроби милість, пташка, сотвори мене Богом.
- Гаразд, іди додому - будеш ти биком, а баба твоя - свинею.
Старий тут же обернувся биком. Приходить додому і бачить - стала його стара свинею.
