Жили-були дід та баба. Вони пішли за грибами в ліс і знайшли качечку. А та качка була крива. Вони її взяли і принесли додому. Назавтра встали і знову пішли за грибами, а їй зробили утечье гніздечко з пір'я.
Вони пішли, а качечка обернулася дівчиною, хату вимила, води наносила і пирогів напекла.
Дід і баба прийшли і запитують:
- Хто це у нас так все прибрав?
А сусіди кажуть їм:
- У вас тут кривенька дівчина воду носила. От дід і баба і назавтра пішли та й сховалися в хижу. Качечка обернулася дівчиною та пішла за водою. А дід і баба вискочили та її пір'їнки і кинули в піч. Пір'ячко все і згоріли.
Тут прийшла дівчина і заплакала. Стала просити у діда, баби золоту прялочку. Сіла на ґанок і пряде куделю. Тут летить стадо гусей-лебедів. Вона й каже:
- Гуси мої люб'язні, дайте мені по пір'їнці.
А ті кажуть:
- Інші летять, ті дадуть.
Знову летить стадо гусей-лебедів.
- Гуси мої люб'язні, дайте мені по пір'їнці.
- Інші летять, ті дадуть.
Тут летить самотній гусак, він і кинув їй пір'ячко. Стала вона знову качечкою і полетіла.
Поплакали дід з бабою, та нічого не виплакали.