Жили мужик та баба. У них була дочка так синок маленький.
- Донечко, - казала мати, - ми підемо на роботу, бережи братика! Не ходи з двору, будь розумницею - ми купимо тобі хустинку.
Батько з матір'ю пішли, а донька забула, що їй наказували: посадила братика на травичці під віконце, сама побігла на вулицю, загралася, загуляла. Налетіли гуси-лебеді, підхопили хлопчика, забрали на крилах.
Повернулася дівчинка, глядь - братика немає! Ахнула, кинулася туди-сюди - немає! Вона його клікала, сльозами заливалася, причитывала, що погано буде від батька з матір'ю, - братик не відгукнувся.
Вибігла вона в чисте поле і лише бачила, що метнулися далеко гуси-лебеді і пропали за темним лісом. Тут вона здогадалася, що вони забрали її братика: про гусей-лебедів давно йшла дурна слава - що вони пошаливали, маленьких дітей забирали.
Кинулася дівчинка наздоганяти їх. Бігла, бігла, побачила - стоїть піч.
- Грубка, пічка, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?
Піч їй відповідає:
- З'їж мого житнього пиріжка - скажу.
- Стану я житній пиріг їсти! У мого батюшки і пшеничні не едятся...
Піч їй не сказала. Побігла дівчинка далі - стоїть яблуня.
- Яблуня, яблуня, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?
- Поїж мого лісового яблучка - скажу.
- У мого батюшки і садові не едятся...
Яблуня їй не сказала. Побігла дівчинка далі. Тече молочна річка в киселевих берегах.
- Молочна ріка, кисільні береги, куди гуси-лебеді полетіли?
- Поїж мого простого киселька з молочком - скажу.
- У мого батюшки і сливочки не едятся...
Довго вона бігала по полях, по лісах. День хилиться до вечора, робити нічого - треба йти додому. Раптом бачить - стоїть хатинка на курьей ніжці, про одному віконці, кругом себе повертається. У хатинці стара баба-яга пряде кужіль. А на лавочці сидить братик, грає срібними яблучками. Дівчинка увійшла в хатинку:
- Добридень, бабусю!
- Здрастуй, дівчино! Навіщо на очі з'явилася?
- Я з мохів, по болотах ходила, плаття измочила, прийшла погрітися.
- Сідай доки кужіль прясти.
Баба-яга дала їй веретено, а сама пішла. Дівчинка пряде - раптом з-під печі вибігає мишка і каже їй:
- Дівчино, дівчино, дай мені кашки, я тобі добренькое скажу.
Дівчинка дала їй кашки, мишка їй сказала:
- Баба-яга пішла лазню топити. Вона тебе вимиє, виб'є, в піч посадить, зажарит і з'їсть, сама на твоїх кістках покатається.
Дівчинка сидить ні жива ні мертва, плаче, а мишка їй знову:
- Не чекай, бери братика, біжи, а я за тебе кужіль попряду.
Дівчинка взяла братика й побігла. А баба-яга підійде до віконця і запитує:
- Дівиця, прядешь?
Мишка їй відповідає:
- Пряду, бабуся...
Баба-яга лазню вытопила і пішла за дівчинкою. А в хатинці немає нікого. Баба-яга закричала:
- Гуси-лебеді! Летите в погоню! Сестра братика забрала!..
Сестра з братиком добігла до молочної ріки. Бачить - летять гуси-лебеді.
- Річка, матінка, заховай мене!
- Поїж мого простого киселька.
Дівчинка поїла і спасибі сказала. Річка вкрила її під кисельным бережком.
Гуси-лебеді не побачили, пролетіли повз. Дівчинка з братиком знову побігли. А гуси-лебеді вернулися назустріч, ось-ось побачать. Що робити? Біда! Стоїть яблуня...
- Яблуня, матінка, заховай мене!
- Поїж мого лісового яблучка.
Дівчинка скоріше з'їла і спасибі сказала. Яблуня її заступила гілками, прикрила листками.
Гуси-лебеді не побачили, пролетіли повз. Дівчинка знову побігла. Біжить, біжить, вже недалеко залишилося. Тут гуси-лебеді побачили її, загоготали - налітають, крилами б'ють, того гляди, братика з рук вирвуть. Добігла дівчинка до печі:
- Грубка, матінко, сховай мене!
- Поїж мого житнього пиріжка.
Дівчинка швидше - пиріжок в рот, а сама з братиком-в піч, села в устьице1.
Гуси-лебеді політали-політали, покричали-покричали і ні з чим відлетіли до баби-яги.
Дівчинка сказала печі спасибі і разом з братиком прибігла додому.
А тут і батько з матір'ю прийшли.
1Гирлі, устьице - зовнішній отвір в російської печі.
