Вошка та блошко в одному будинку разом живали і пиво в яєчній шкаралупі варивали. Вошка в ту шкаралупу потрапила і обпеклася. А блішки перелякалася так кричати стала. Тут і скажи їй дверцята: "Чого ти розкричалася, блішки?" - "Так адже вошка-то обпеклася!"
І стала дверцята скрипіти. А мітелочка в кутку стала їй вимовляти: "Що ти скрипиш, дверочка?" - "А як же мені не скрипіти?
Вошка наша обпеклася,
Блошко з горя змучилася...
Тоді і мітелочка почала помсти що є сечі. А мимо-то котилася візок і каже: "Чого ти так метеш, мітелочка?" - "А як же мені не помсти?
Вошка наша обпеклася,
Блошко з горя змучилася,
Дверцята скрипом расскрипелась...
Тоді сказала візок: "Ну, так я буду кататися", - і покотилася що є сечі. Тоді заговорив катишек навозца, повз якого візок котилася: "Чого ти, візок, катаєшся?" - "Як мені не кататися?
Вошка наша обпеклася,
Блошко з горя змучилася,
Дверцята скрипом расскрипелась,
Помста волоті захотілося...
Тоді сказав катишек: "Ну, так я ж разгорюсь!" - і став горіти яскравим полум'ям. А близько катышка стояло деревце і сказало: "Катишек, чого ти розгорівся?" - "Як мені не розгорітися?
Вошка наша обпеклася,
Блошко з горя змучилася,
Дверцята скрипом расскрипелась,
- Помста волоті захотілося,
А візку-то кататися...
Тоді і деревце сказало: "Ну, так я стану розгойдуватися", - і давай качатися, так що з нього листя посипалися. Побачила це дівчинка, яка йшла з кухликом, і сказала: "Деревце, чого ти розгойдати?" - "Як же мені не розгойдатися?
Вошка наша обпеклася,
Блошко з горя змучилася,
Дверцята скрипом расскрипелась,
Помста волоті захотілося,
А візку-то кататися,
Катышку-то розпалюватися...
Тут вже і дівчинка сказала: "Ну, так я розіб'ю свою кухлик!" - і розбила чашку. Тоді заговорив той джерельце, з якого вода бігла: "Дівчинко, чого це ти розбила чашку?" - "Як же мені не розбити кухлик?
Вошка наша обпеклася,
Блошко з горя змучилася,
Дверцята скрипом расскрипелась,
Помста волоті захотілося,
А візку-то кататися,
Катышку-то розгорялися,
Деревця-то розгойдатися...
"Е-е! - сказав джерельце. - Ну, так я ж розіллюся!" Розлився - ів його розливі все потонуло: і дівчинка, і деревце, і катишек, і візок, і мітелочка, і дверці, і блішки, і вошка - як не бувало!
