У матінки Природи
Весь рік - справи, справи...
Хоча в її роки
І відпочити могла!
За расписанью строго
Живе вона давно:
Адже часу небагато,
А справ повно.
Навесні прокинеться першої,
Розбудить птахів, звірів
І бруньки на деревах
Розкриє мерщій.
Черпнет води з річки,
Дощем вмиє ліс.
І сонечко, як грубку,
Розтопить серед небес...
Повно турбот і Влітку:
Поспішає Природа в сад -
Полити все яскравим світлом,
Деревам пошити вбрання.
А ягоди з грибами!..
А трави і квіти?!
Все, що потрібно їй, як мамі,
Встигнути до темряви.
Має вона під Осінь
Влаштувати листопад,
Допомогти скинути берізкам
Пошарпаний наряд.
Зібрати картоплю з грядок,
Спалити листя з садів...
Все привести в порядок
До перших холодів.
Але ось і сніг кружляє,
Стає темніше.
Природа спати лягає
З початком зимових днів.
Укривши її, хуртовини
Їй навіюють сни:
- Спи, матінка, в ліжку
До Весни! |