|
1
Як часто ми чуємо дзвоник на урок,
Як часто зміна погуляти нас кличе.
Посмішки, зошити, дівчата, хлопці...
Нам скоро про це лише згадувати.
Урок, наче вічність, триває часом,
Але ми всі прагнемо захопитися грою.
Зараз наче пронизало серце голкою:
Нам прощатися зі школою,
Ах, дитинство, зачекай!
Приспів:
Школа, прости! Школа, прощай!
Пам'ятай завжди нас не забувай!
Пам'ятай наївний твій перший дзвінок
І перший в житті урок.
Школа, прощай! Школа, прости!
Шкода, що не можна в клас улюблений увійти.
Двері відкриті, школа кличе.
Тільки, на жаль, дитинство більше не чекає!
2
Не просто зі школи сьогодні піти.
Вчитися нам більше до неї не прийти.
Заповнити щоденник не вийде знову
І першу зустріти велику любов.
Вчитель улюблений кличе на урок,
Але нам не дозволить останній дзвінок.
Вже так тоскно, та сльози в очах.
Залишиться школа навічно в серцях.
|
