Вперше ребуси як загадки в малюнках з'явилися в XV столітті у Франції. Так називали гумористичні виступи комедіантів на карнавалі на злобу дня - з їх допомогою артисти висміювали вади суспільства і сильних світу цього. Через деякий час французи стали називати ребусом каламбур, побудований на грі слів. Приблизно тоді ж з'явилися і перші мальовані ребуси. Спочатку вони буквально ілюстрували відомі фразеологічні обороти, пізніше з'явилися більш складні варіанти.
Саме слово "ребус" (rebus) має латинське походження. Французи навмисне скоротили латинське прислів'я «Non verbis sed rebus" ("Не словами, а за допомогою речей") і залишили з неї тільки останнє слово - rebus. Таким чином ребус відбувається від форми латинського слова, що позначає річ, у множині.
На початку XVI століття ребуси проникнули в Німеччину, Англію, Італію. Цьому багато в чому сприяв збірник ребусів, який склав француз Етьєн Табуро в 1582 році. Втім, лише у Франції люди дійсно полюбили розгадувати вираження в мальованих картинках, в інших країнах це мало кого зацікавила.
В Росію ребуси потрапили лише до середини XIX століття. Вперше слова, зашифровані в картинках, предметах та літерах, з'явилися на сторінках популярного журналу "Иллюстрация" в 1845 році. Великою популярністю користувалися ребуси, намальовані художником В. Волковим в журналі "Нива". Пізніше цим заняттям захопилися багато діти і дорослі, перетворивши розгадування ребусів в сімейну вечірню гру.
У 1881 році в Росії став видаватися журнал «Ребус», в якому, крім цих захоплюючих головоломок, публікувалися цікаві статті про виховання дітей, психології, різні новини з усього світу, белетристика. За вірно вгадані загадки, ребуси і шаради читачі отримували невелику грошову премію. Цей журнал був дуже популярним і проіснував 20 років.
Логотип журналу "Ребус" був сам виконаний у вигляді ребуса
