"За двадцять три роки роботи з летючими мишами я переконався, що ці милі звірята не бувають агресивні!". У Мерліна Тэттла є вагомі підстави для такого твердження: двадцять три роки - не жарт. Нещодавно Тэттла зацікавили мисливські звички листоносов - кажанів, що мешкають біля одного з панамських озер. Основна страва в їх меню - жаби, іменовані на місцевому діалекті тунгарами.
Взагалі-то нічого дивного в тому, що кажани ловлять водну живність, немає. Цікаві лише деталі. Так, довгий час зоологи ламали голову над полюванням рыбоядных кажанів в тропіках Південної і Центральної Америки. Думали, ніби кажани рибалки в якості сачка користуються перетинкою між лапами і хвостом. Мовляв, виявивши видобуток, звірятко цим тралом вихоплює жертву з води. Були і зовсім фантастичні гіпотези, ніби кажани пірнають за рибою і навіть переслідують її під водою. Реальне життя виявилася простіше. На задніх кінцівках любителів риби є довгі пальці з гострими загнутими кігтиками, дуже схожі на маленькі багри. Кіноплівка засвідчила, як рибалки опускали у воду лапки і, забагрив жертву, блискавично перехоплювали її зубами.
Але от як саме летюча миша знаходить рибу під водою? Ехолокація то тут начебто ні при чому. Бо майже вся енергія звукових хвиль на межі повітря-вода відбивається від води. Сила звукової хвилі, відбитої від рибки, повернеться зменшеною в мільйон разів. Лише недавно з'ясувалося, що рукокрилі помічають дуже слабкі коливання води від плавників риби, пливе близько до поверхні.
Тэттл ж захотів з'ясувати, як летючі миші знаходять і як відрізняють їстівних жаб від отруйних, що мешкають на тих же болотах? Адже тут ехолокатор і зовсім ні при чому. Те, що літаючі тварини реагують на квакання, тобто ловлять жаб на слух, підтвердили прилади нічного бачення. Жаби переставали квакати, ледь в небі з'являлися мисливці, і, замовкнувши, рятували собі життя. Миші, траплялося, проносилися в сантиметрах від примолкшей земноводної аж красуні, вірніше, красеня, тому що саме самці оголошують весільними піснями болота і канави.
Взагалі-то слуховий апарат рукокрилих налаштований на ультразвукові частоти. Однак у летючих мишей, едящих жаб, є ще один пік чутливості слуху в області низьких частот, нижче ніж 5 кГц. А саме в цьому діапазоні квакання тунгар лунає найбільш голосно.
Мишей цікавить не тільки справжній жаб'ячий квак, але і його магнітофонний запис. Ось доказ. Кілька літунів випустили у велику вольєру. Коли вони заспокоїлися і звикли до сітки, почали експерименти. Із замаскованих в кутах вольєри динаміків по черзі або упереміж неслися крики смачних їстівних жаб і отруйних жаб.
"Ми насилу стримали крик радості, - пише Тэттл, - коли перша ж летюча миша вирушила саме до того динаміку, з якого галасували жаби, відносяться, за розумінням листоносов, до делікатесів". Зоологи змінювали розташування динаміків, але кажани всі, як одна, поспішали на поклик лише їстівних жаб. З наступної серії дослідів дізналися, що вони миттю розрізняють жаб не тільки по породам, але і за розмірами. У всякому разі, магнітофонні записи кваканья занадто великий, з точки зору кажанів, жаби не викликали ентузіазму мисливців.
Не обійшлося і без кумедних пригод. Коли динаміки поставили не у вольєрі, а на березі ставка, на перший же магнітофонний квак тут же з'явилася відважна летунья. Спершу вона відганяла суперниць, а потім рішуче рушила до динаміку. Треба було бачити її здивування, коли замість звичайної квакушки вона виявила щось металеве.
Рукокрилі, що мешкають в нашій країні, суцільно комахоїдні тварини, а за кордоном, особливо в Латинській Америці, крім кажанів, що харчуються рибою або жабами, є й такі, хто пристрастився до нектару, плодам і навіть крові сільськогосподарських тварин, завдаючи тим самим величезний збиток.
Вампіри п'ють кров коней і великої рогатої худоби, що знесилює тварин. В слинних залозах кровопивців є секрет, близьке до гирудину, що його виділяє медичними п'явками. Він не дає крові згортатися і знеболює укус. Надрізавши гострими зубами шкіру коні чи корови, вампіри злизують кров. За 10-30 хвилин вони насмоктуються до того, що важчають на половину власної ваги і з цієї причини не можуть злетіти. Тут їх виручають надпотужні нирки, ймовірно найкращі серед всіх нирок всіх ссавців. Нирки вампіра починають виділяти рідину через 2-3 хвилини після їжі. І той, залишивши в тілі жири, білки і вуглеводи чужої крові, миттю вилив воду геть, знаходить здатність до польоту.
