|
- Дощик, дощик, де ти був?
- Я по небу з хмаркою плив!
- А потім ти що - розбився?
- Ой, ні-ні, водою розлився,
Капав, капав вниз, впав -
Прямо в річку я потрапив!
А потім я плив далеко
У швидкій річці, синьоокою,
Милувався всією душею
Нашою Батьківщиною великий!
Ну а після випарувався,
До хмаринці білої прикріпився,
І поплив, скажу я вам,
До далеких країн, островів.
І тепер над океаном
Я все вдалину пливу з туманом!
Вистачить, вітер, далі дути -
Треба плисти в зворотний шлях.
Щоб з річкою зустрітися,
Щоб з нею в ліс рідний помчати!
Милуватися щоб душею
Нашою Батьківщиною великий.
Так що, вітер, друг ти мій,
З хмаркою ми поспішаємо додому!
Нас ти, вітер, підганяй -
Хмарку до будинку направляй!
Адже по дому я сумую...
Ну-ка, хмаринку раскачаю!
До будинку ух як поспішаю...
Скоро-скоро до вас повернуся!
Copyright © Кирило Авдєєнко, 2013
Художник-ілюстратор: Олена Новик |
