Не пускають хмари сонце,
Сірим кольором світ пофарбований.
Всі заплакані віконця
У великий нашої квартири.
Дивимося з кішкою ми у вікно:
- Скільки можна сльози лити?
Адже ти ллєш вже давно
І встиг всіх напоїти.
Дощ від подиву
Плакати перестав.
Краплями по склу
Більше не стікав.
- Чим я вам не догодив?
Всі доріжки я помив.
Біля будинків очистив даху.
Я працюю, ти чуєш?
- Ми не можемо більше чекати.
Адже Нам хочеться гуляти! |