Хоробрий пугач
У туристичний похід
Зібрався лісовий народ.
Хто розмахував кошиком,
Хто рюкзак тримав за спинкою.
По стежці, спускаючись вниз,
Вимовляє Кріт девіз:
«Не дивися іншим під ноги -
За собою слідкуй в дорозі».
Жаркий видався деньок:
Хто заховався в тіньок,
Хто на травичці засмагав,
Хто вовнянки збирав.
Каже Жабі Їжак:
- День на вечір не схожий.
Вечір все-таки коротше
І до того ж ближче до ночі.
Помилуйся на захід.
День пройшов - пора назад.
Дім наш, терем-теремок,
Хтось замкнув на замок.
В це важко віриться!
Що за звір прокрався в будинок?
Може, це Домовик
Не пускає нас додому?
- Злодій, - сказав з надією Пугач, -
Може бути, і не всесильний.
Ми його проженемо геть!
Не сидіти ж тут всю ніч.
- Я на дах полечу,
Налякати його хочу!
Філін - стріляна птиця!
Він лиходія не боїться:
- Хоч не вір очам своїм.
Це що за звір?
У мене сумнівів немає -
Це наш Козел сусід.
Виявилося, що «лиходій»
Не впізнав своїх друзів.
І туристи від переляку
Не дізналися теж одного,
- Ваш дім, братці, сторожу! -
Стало ясно тут Їжаку,
Чому Козла народ
Не пускає в город.
Кріт зауважив:
- Багато років Вивчав я етикет.
НЕ КРИЧИ ВІД СТРАХУ «ОЙ!»
НАВЧИСЯ ВОЛОДІТИ СОБОЮ!
|
