Докучливий дрозд
Дрозд втомився сидіти на гілці:
- Чи Не піти мені до сусідки?
У двох кроках її дупло.
У ньому затишно і тепло.
Двері швидше відкривай-ка
Та до столу веди, господиня!
- Вибач, - сказала Білка, -
У мене зараз побілка.
- В гості до Ведмедика полечу!
Відвідати його хочу.
Всіх, хто Ведмедика відвідує,
Мишко медом пригощає.
- Вибач, - Ведмідь сказав. -
Тікаю в кінозал.
Я давно збирався
Вранці сходити в кіно.
- Тоді Полечу до Їжаку.
Як живе він, подивлюся.
Цікавість - не порок.
Дрозд ступає на поріг...
Їжак - швидше одягатися:
- Мені пора тренуватися.
Вибач, - додав він, -
Я поспішаю на стадіон.
- Тоді Полечу до Єнотові.
- Вибач, я на роботу, -
Каже Дрозду Єнот. -
Життя моє сповнене турбот.
- Що ж, піду до Глухарю.
Може, з ним поговорю:
Він - привітний сусід
І завзятий домосід.
Дрозд наполегливо стукав,
Обурювався і кричав:
- Двері швидше відчини
І зі мною поговори!
Чує голос Глухаря:
- Ти втрачаєш час даремно!
Співрозмовник я поганий
І, прости мене, глухою.
Кріт зауважив:
- Багато років
Вивчав я етикет.
НАБРИДЛИВИМ НЕ БУДЬ,
ЯКЩО ПРОСИШ ЩО-НЕБУДЬ. |
