Якщо ви думаєте, однак, що справжня швидкість звуку в повітрі - третину кілометра в секунду - завжди достатня швидкість, то зараз зміните свою думку.
Уявіть, що між Москвою і Ленінградом замість електричного телефону влаштована звичайна переговорна труба зразок тих телефонів, якими з'єднували раніше окремі приміщення великих магазинів або якою користувалися на пароплавах для сполучення з машинним відділенням. Ви стоїте біля ленінградського кінця цієї 650-кілометрової труби, а ваш друг - у московського. Задаєте питання і очікуєте відповіді. Проходить п'ять, десять, п'ятнадцять хвилин, - відповіді немає. Ви починаєте турбуватися і думаєте, що з ним сталося нещастя. Але побоювання марні: питання ще не дійшов до Москви і знаходиться тепер тільки на половині шляху. Пройде ще чверть години, перш ніж ваш знайомий у Москві почує питання і зможе дати відповідь. Але і його репліка буде йти з Москви в Ленінград не менше півгодини, так що відповідь на своє питання ви отримаєте тільки через годину.
Можете перевірити розрахунок: від Ленінграда до Москви 650 км; звук проходить в секунду 1/3 км; відстань між містами він пробіжить у 2160 секунд, або в 35 хвилин з невеликою. При таких умовах, розмовляючи цілий день з ранку до вечора, ви навряд чи встигнете обмінятися десятком фраз *.
* Автор не враховує загасання звукових коливань з відстанню, що в дійсності завадить вам вести розмову, так як на іншому кінці такої труби вас не почують. (Прим. ред.).
