Ви спостерігали схід Сонця рівно 5 годин. Як відомо, світло поширюється не миттєво: потрібен деякий час, щоб промені встигли дійти від джерела світла до ока спостерігача. Тому можна поставити питання: в якій годині спостерігали б ви той же схід, якби світло поширювалося миттєво?
Світло пробігає відстань від Сонця до Землі за 8 хвилин. Здавалося б, що при миттєвому поширенні світла ми повинні були б побачити схід Сонця на 8 хвилин раніше, тобто в 4 години 52 хвилини.
Для багатьох, ймовірно, буде повною несподіванкою, що така відповідь абсолютно невірний. Адже Сонце "сходить" тому, що наш земну кулю повертывает у вже освітлений простір нові точки своїй поверхні. Тому при миттєвому поширенні світла ви помітили схід Сонця в той самий момент, що і при послідовному його поширенні, тобто рівно о 5 годині [Якщо ж взяти до уваги так звану "атмосферну рефракцію", то результат вийде ще більш несподіваний. Рефракція викривляє шлях променів у повітрі і тим самим дозволяє нам бачити схід Сонця раніше його геометричного появи над горизонтом. Але при миттєвому поширенні світла рефракції бути не може, так як переломлення обумовлюється різницею швидкості світла в різних середовищах. Відсутність же рефракції потягне за собою те, що спостерігач побачить схід Сонця трохи пізніше, ніж при немгновенном поширення світла; ця різниця, залежачи від широти місця спостереження, температури повітря та інших умов, коливається від 2 хвилин до декількох діб і навіть більше (в полярних широтах). Виходить цікавий парадокс: при миттєвому (тобто нескінченно швидкому) поширення світла ми спостерігали схід Сонця пізніше, ніж при немгновенном!].
Інша справа, якщо ви спостерігаєте (телескоп) поява на краю Сонця якогось виступу (протуберанца): при миттєвому поширенні світла ви помітили б його на 8 хвилин раніше.
