Під час імперіалістичної війни, як повідомляли газети, з французьким льотчиком стався зовсім незвичайний випадок. Літаючи на висоті двох кілометрів, льотчик помітив, що біля його особи рухається якийсь дрібний предмет. Думаючи, що це комаха, льотчик швидко схопив його рукою. Уявіть здивування льотчика, коли виявилося, що він спіймав... німецьку бойову кулю!
Чи Не правда, це нагадує вигадки легендарного барона Мюнхгаузена, ніби ловившего гарматні ядра руками?
А між тим, у повідомленні про льотчика, поймавшем кулю, немає нічого неможливого.
Куля ж не весь час рухається зі своєю початковою швидкістю 800 - 900 м в секунду. Із-за опору повітря вона поступово уповільнює свій політ і до кінця шляху - на вильоті - робить всього 40 метрів в секунду. А таку швидкість розвиває і літаків. Значить, легко може статися, що куля і літаків будуть мати однакову швидкість; тоді по відношенню до льотчику куля буде нерухома або буде рухатися ледь помітно. Нічого не буде коштувати тоді схопити її рукою, - особливо в рукавичці, тому що куля, що рухається в повітрі, сильно розігрівається.
