Короткозорі люди, як ми зараз пояснили, легко можуть звичайні фотографії бачити рельєфними. Але як бути людям з нормальними очима? Вони не можуть присувати зображень дуже близько до ока, але їм допоможе тут збільшувальне скло. Дивлячись на знімок через сочевицю зі збільшенням у два рази, такі люди легко можуть придбати зазначені вигоди короткозорого, тобто, не напружуючи очей, можуть бачити, як фотографія набуває рельєфності і глибину. Різниця між одержуваним при цьому враженням і тим, що ми бачимо, дивлячись на фотографію двома очима з великої відстані, - величезна. Такий спосіб розглядати звичайні фотографії майже замінює ефекти стереоскопа.
Тепер стає зрозумілим, чому фотознімки часто набувають рельєфність, якщо дивитися на них одним оком в збільшувальне скло. Факт цей загальновідомий. Але правильне пояснення явища доводиться чути рідко.
Один з рецензентів "Цікавої фізики" писав мені з цього приводу:
“У наступному виданні розгляньте питання: чому в звичайну лупу фотографія здається рельєфною? Моя думка, що все складне пояснення стереоскопа не витримує критики. Спробуйте дивитися в стереоскоп одним оком: рельєфність зберігається всупереч теорії".
Читачам, звичайно, ясно тепер, що теорія стереоскопа аніскільки цим фактом не коливається.
На тому ж заснований цікавий ефект так званих "панорам", що продаються в іграшкових магазинах. У цих маленьких приладах звичайний знімок ландшафту або групи розглядається через збільшувальне скло одним оком. Цього вже достатньо для отримання рельєфу; ілюзію звичайно підсилюють ще тим, що деякі предмети переднього плану вирізаються окремо і розміщуються попереду фотографії; очей наш дуже чутливий до рельєфності найближчих предметів і не настільки чутливий до більш далеким рельєфів.
