|
Стакан розіб'ю: - Та як ти береш! -
Мамині тут же слова.
А тато спокійно: - Ну, так і що ж,
А міг би розбити і два!
Стрибну з паркану, він говорить:
- Який молодець і сміливець!
А мама: - Синку, нічого не болить?
Навіщо ж так відчайдушно...
Тоскно без тата життя-буття,
Його ще довго чекати...
Мама заплаче, заспокою її,
А обидва могли б ридати!
|
