|
У дідуся Мороза сніжинка на носі.
Збиралися ялинки увечері в лісі.
Шістдесят зелених, сорок блакитних,
Шістдесят постарше, сорок молодих.
Закружляли разом ялинки та смереки
І лісову пісню зимову заспівали:
- Падайте, сніжинки, падайте скоріше,
Білу дорогу тките для саней.
- Пісня подобається мені, - сказав Дід Мороз
І сніжинкам з неба падати наказав.
Зірочки та зірки полетіли з неба,
І дорога стала білою від снігу.
Закружляли знову ялинки та смереки
Та іншу зимову пісню заспівали:
- Прилітай до нас, вітер, без голки і нитки
Зший ти нам, кравчик, білі накидки.
- Пісня подобається мені, - сказав Дід Мороз
І летіти швидше вітру наказав.
І примчав вітер, пустотливий і спритний,
Без голки і нитки миттю пошив обновки.
Знову закружляли ялинки та смереки
Та іншу пісню радісно заспівали:
- Ми тепер готові, ми тепер поїдемо!
На веселе свято ми поїдемо до дітей!
- Пісня подобається мені, - сказав Дід Мороз
І подати швидше сани наказав.
Вовк Морозу тягне хутряну шубу,
А Лисиця - руду шапку, велику.
Зайці рукавиці принесли до саней.
А мішок з подарунками з'явився сам.
Сім коней гарячих вихором - під укіс!
Їде-їде до дітей Дідусь Мороз. |
