|
Є в густому лісі хата,
В ній з візерунками різьба,
Та пухова ліжко,
На якій суворо спати:
Замість пуху в тій перинке
Тільки зірочки-сніжинки,
Крижане покривало
Замінює ковдру.
А живе в хаті Мороз
І зветься - Червоний Ніс.
Він студеною часом
Білим снігом землю криє.
Допомагає і звіряткам -
Дарує снігові подушки,
Вкриває білим пухом,
Шепоче пісеньки на вухо.
Завиє сіра вовчиця -
Їй від холоду не спиться.
І Мороз а ніч до ранку
Утеплить її нору.
А в барлозі - клишоногий,
Замість меду лиже лапу.
Нехай Мороз тріщить по даху
Ні-чо-го ведмідь не чує!
Примостившись на сосні,
Філін гупає у сні:
"Ух, і холоднеча-холоду,
Не зігрітися ніколи!"
Дід Мороз по лісі ходить
І порядок свій наводить:
Він кедрові горіхи
Сипле білків для потіхи.
Зустрів руду лисицю -
Подарував їй рукавиці.
А кожух свій вовкові дав,
Бо вовк тремтів.
Цей Дідусь Мороз,
Що зветься Червоний Ніс,
Всім тваринам допомагає
І від холоду рятує. |
