|
Побачити хоч раз би, б одним оком,
Та як він справляється з нашим замком,
І як він підходить тихенько, крадькома,
З величезним і старим, важким мішком...
І як перевіряє: а чи міцно сплю?
А раптом вдаю, а раптом подсмотрю?
І як нарешті дістає з мішка
Подарунок.
Який? Я не знаю поки,
Там буде записка "для хлопчика К."
Потім він покладе під ялинку його,
І, може, шепне: "чи Не забув чого?.."
Потім посидить, позітхає трохи:
"Яка важка нині дорога!"
Скинеться з бороди він налиплий сніжок,
Перевірить, міцно зав'язаний мішок,
Закине на плечі, і тихо розтане...
І таємницю Мороза ніхто не дізнається!
|
