|
Гнуться віти волохаті
Вниз до голівок дітей;
Блищать намисто багаті
Переливом вогнів;
Куля за кулькою ховається,
А зірка за зіркою,
Нитки світлі котяться,
Наче дощ золотий...
Пограти, побавитися
Зібралися діти тут
І тобі, ялина-красуня,
Свою пісню співають.
Все дзвенить, розростається
Голосків дитячих хор,
І, виблискуючи, гойдається
Ялинки пишний убір.
У лісі народилася ялиночка,
В лісі вона росла,
Взимку і влітку струнка,
зеленою була.
Заметіль їй співала пісеньку:
"Спи, ялинка, бай-бай!"
Мороз сніжком укутывал:
"Дивись, не замерзай!"
Боягуз зайчик сіренький
Під ялинкою скакав.
Часом вовк, сердитий вовк,
Рысцою пробігав.
Веселіше і дружний співайте, діточки!
Схилить ялинка скоріше свої гілочки.
В них горіхи блищать золочені...
Хто тобі тут не радий, ялина зелена?..
Чу! Сніг у лісі частому
Під полозом скрипить.
Конячка мохноногая
Квапиться, біжить.
Везе конячка дрова,
На дровнях дідок.
Зрубав він нашу ялинку
Під самий корінець.
І ось ти тут, ошатна,
На свято до нас прийшла.
І багато-багато радості
Дітворі принесла.
Веселіше і дружний співайте, діточки!
Схилить ялинка скоріше свої гілочки.
Вибирайте собі, що сподобається...
Ах, спасибі тобі, ялина-красуня!.. |
