|
Старий гриб
Боровик
Піднімає комір.
Біля купин щулиться,
Щулиться, тривожиться.
Побурчати йому полювання.
Він зібрав своїх дітей
І бурмоче: - По суботах
Ховайтесь, діти, від людей.
Хто накриється листям -
Той залишиться живий.
А того, хто рота роззявить -
Люди миттю прикорзинят!
|
