Йоганн Штраус-син
У XVII Австрії був популярний парний кругової тридільна танець лендлер. Він отримав свою назву від австрійської області Ландль. На початку XIX століття він перекочував з сіл у міста Австрії і Німеччини. Його почали танцювати на балах, і поступово він перетворився на всім відомий і всіма улюблений вальс.
Ось вже цілих два століття живе і користується незмінною любов'ю цей захоплюючий, вічно юний танець. У Німеччині, Австрії, Чехії, селяни на святкових вечірках весело кружляли парами (звідси походження назви танцю німецьке walzen - прокатувати). Поступово рух ставало все більш плавним, колоподібною, з нього йшли типові для народного танцю підстрибування і притопування. Народжувався вальс.
На рубежі XVIII і XIX століття вальс швидко поширився по багатьом країнам. Насамперед новий танець завоював Вену. Вальси композиторів Лайнера і Іоганна Штрауса-батька звучали в австрійській столиці всюди. Вальси ж Йоганна Штрауса-сина підкорили не тільки Відня, але і весь світ. Поетичні, витончені, з чарівними, вільно ллються мелодіями, вони полонили слух. Вони пронизували й оперети В. Штрауса.
Йоганн Штраус. Вальс "На прекрасному блакитному Дунаї"
Починаючи з "Запрошення до танцю" Вебера, вальс потрапив в сферу симфонічної музики. У Росії чудовим зразком такого симфонічного вальсу став "Вальс-фантазія" Глінки.
М. Глінка. "Вальс-фантазія"
Зазвучали в концертах і фортепіанні вальси - "Мефісто-вальс" Листа, "Сентиментальний вальс" Чайковського і, звичайно, численні вальси Шопена - то блискучі, бравурні, то ніжні і замріяні.
Ф. Шопен. Вальс №7 до-дієз мінор. Op.64, №2
В наш час улюблені вальси Прокоф'єва - з балету "Попелюшка" та опери "Війна і мир", вальс Хачатуряна з музики до драми Лермонтова "Маскарад".
Арам Хачатурян. Вальс з музики до драми М. Лермонтова "Маскарад"
