Так називається найнижчий жіночий голос глибокого грудного м'якого тембру. Раніше він називався альтом, за аналогією зі струнним інструментом.
Голос цей зустрічається рідко, та й композитори використовують його теж не часто. Нерідко до нього звертався Чайковський. Так, він написав для контральто партію Ольги в "Євгенії Онєгіні" і Поліни в "Піковій дамі".
Сцена і арія Ольги з опери П. І. Чайковського "Євгеній Онєгін"
Співає Глафіра Королева
У деяких операх контральто виконує партії юнаків. Так, спеціально для прекрасної співачки-контральто Воробйової-Петрової Глінка створив партію Вані прийомного сина Сусаніна - в опері "Іван Сусанін", а також молодого хазарського хана Ратміра в "Руслані і Людмилі". Римський-Корсаков доручив контральто партію гусляра Нежаты в "Садко" і пастуха-співака Леля в "Снігуроньці".
Пісні Леля, мабуть, найбільш популярні серед контральтового репертуару, особливо третя: "Хмара з громом сговаривалась...".
Третя пісня Леля з опери М. А. Римського-Корсакова "Снігуронька"
Співає Ірина Архипова
Іноді, якщо в театрі немає співачки-контральто, ці партії доручають голосу, найбільш близькому до нього - меццо-сопрано.
Діапазон контральто від фа малої октави до фа другої октави.
Діапазон контральто
