1
Добра казка з хорошим кінцем...
Сині зірки горять над ставком.
Сірий зайченя, зустрічаючи весну,
У темному лісі сторожить тишу...
Ти ці щасливі пісні співала,
Ти назавжди моє серце зігріла,
Мила мама, мила мама,
Мила мама...
2
Добра казка - батьківський дім...
Тихо згасла зірка над ставком.
Десь під покровом трави лободи
Сірого зайця зникли сліди.
Тільки росистою крапелькою дитинства
Мені твоя пісня дісталася у спадок,
Мила мама, мила мама,
Мила мама...
«...Сів Іван-царевич на вовка верхи,
сірий вовк і поскакав -
сині ліси повз око пропускає,
озера хвостом замітає.
Довго чи коротко скакали вони -
раптом бачить Іван-царевич терем,
а в теремі тому - Жар-птиця...»
3
Добру казку в душі березі...
В небі я сині зірки запалю.
Сонних чарівників я розбуджу,
Сірих зайчат я в лісі розшукаю.
Встану під вечір над полем принишклим,
Знову твій ласкавий голос почую.
Мила мама, мила мама,
Мила мама...
|