Одного разу Маша в сад прийшла -
Там не дізналися Машу,
І нянечка вимовила:
-Ти, дівчинка. не наша!
У нашої Маші черевички,
У косичках довгих банти,
Де твої бантики, панчохи?
І з ким же сад прийшла ти?
Один носок, один панчіх,
І блузка поверх сукні,
Один на ніжці черевичок,
Забув про свого брата.
За серце вся група взялася:
- Так у чому ж все-таки справа?
І Маша, за панчіх тримаючись,
Всім відповідала сміливо:
-Я з татом в садок зібралася,
Адже мама захворіла.
А тата-то - народ такий,
Проблем не оберешся,
Забудеш зовсім про спокій,
Поки в сад зберешся!
|