|
Я метелика красиву побачив на галявині.
І, затамувавши подих, навшпиньках йду.
Квітами розмальована була у мами майка.
І метелик присіла на клумбу в тому саду.
- Ой, мама, тихіше, тихіше, я метелика впіймаю!
Не треба ворушитися, побудь зараз квіткою!
В моїх руках метелик раптом сказала: - Гину!
І краса зникла, згасла вогником. |
