Рано вранці в неділю
Петя Тимку подзвонив.
І сказав, що буде справа,
Щоб той не йшов.
Що до обіду, як поїдуть
Тато з мамою до тітки Маші,
Він прийде з великою коробкою
І тоді вже розповість.
Через годину, а то й раніше
Прибіг! Що було далі?
Далі пішли з ним у двір.
Петька крався, наче злодій.
Камені все штовхав ногою,
І... зрадницьки мовчав.
Раптом, звернувши бордюрний камінь,
Банку випустив з рук,
Закричав: - Чого зеваешь!? Ось він!..
Справжній жук! |