|
Я зловив в траві жука
Але пом'яв його злегка.
Каже мені полонений жук:
- Ось що я тобі скажу:
Ти мене не ображай,
В банку з кришкою не саджай.
Бачиш, я хороший,
Крильця в горошок.
Я вже з тобою дружу,
По-приятельськи жужжу.
А з друзями ніколи
Так не чинять,
А друзі друзів завжди
В небо відпускають!
Якщо б я тебе піймав,
Я тебе б не пом'яв...
Так, такого буркуна відпустити не шкода,
Довго він ще бурчав, відлітаючи удалину. |
