|
Живучи, зовсім не помічаєш
Ти радість. Тільки подивися,
Як ранок зустрічає трепетно
Прихід сором'язливий зорі.
Як входять у світ вони нечутно,
Світ сонний, відкривши очі,
Потягнеться і мирно дихає.
Все це - життя чудеса!
Земля обертаючись, підставляє
Під обігрів бочка свої.
І сонце гріє, сонце знає,
Так проходять дні Землі.
Сяде непомітно вечір
На горизонту рівний край.
Дивись, якого небо кольору!
Не радість? Запам'ятовуй!
Іде він, і світ темніє.
Ніч вивісить місяця ріжок,
Що в казку сну покликати вміє,
Все це - радість! Спи, друже.
2 лютого 2014 р. |
