|
Ліжко вчепилася мені в плече:
- Не відпущу! Поспи ще.
Я вирвався.
Тут простирадло
Схопила мене за ногу:
- Стривай, друже!
Не втечеш!
Ще трошки полежиш!
- Вставанье - справа неприємне! -
Шепнуло ватяну ковдру.
Подушки чути голосок:
- Не поспішай.
Поспи годинку.
Хоч півгодини, хоч півхвилинки...
Але я підхопився
І крикнув:
- Дудки!!! |
