|
Спи, немовля мій прекрасний,
Баюшки-баю.
Тихо дивиться місяць ясний
В колиску твою.
Буду розповідати я казки,
Пісеньку заспіваю;
Ти ж дрімай, закривши очі,
Баюшки-баю.
По камінню струмує Терек,
Хлюпає каламутний вал;
Злий чечен повзе на берег,
Точить свій кинджал;
Але твій батько старий воїн,
Загартований в бою:
Спи, малятко, будь спокійний,
Баюшки-баю.
Сам дізнаєшся, буде час,
Лайливе життя;
Сміливо вденешь ногу в стремено
І візьмеш рушницю.
Я седельце бойове
Шовком разошью...
Спи, дитя моє рідне,
Баюшки-баю.
Богатир ти будеш з вигляду
І козак душею.
Проводжати тебе я вийду -
Ти махнеш рукою...
Скільки гірких сліз крадькома
Я в ту ніч проллю!..
Спи, мій ангел, тихо, солодко,
Баюшки-баю.
Стану я тугою нудитися,
Безутішно чекати;
Буду цілий день молитися,
Ночами гадати;
Буду думати, що сумуєш
Ти в чужому краю...
Спи ж, поки турбот не знаєш,
Баюшки-баю.
Дам тобі я на дорогу
Образок святої:
Ти його, моляся Богу,
Став перед собою;
Так, готуючись до бою небезпечний,
Пам'ятай матір свою...
Спи, немовля мій прекрасний,
Баюшки-баю.
1838 |
