Лялька Маша стала брудною,
Сукня рвано в трьох місцях.
Брови стерлися, взуття різної
Опинилася на ногах.
- Не хочу грати я з Машею,
Каже господиня Даша.
Років господині - рівно п'ять.
- Не хочу з бруднулею спати!
«Спи!» - зітхнула тихо мама,
Прикриваючи двері в спальню.
Даша услід кричить вперто:
- Машку викину за двері!
З новою лялькою наша Даша
Ходить в садок, лягає спати.
А про брудної своєї Маше
І не хоче згадувати.
Ось одного разу, ближче до літа,
Сусідка покликала Світла
Дашу в гості, пограти,
Будинок для ляльок збирати.
Світла старше. Скоро осінь,
Буде Світлі рівно вісім.
- Доньки наші будуть спати,
Ми покладемо їх у ліжко.
Що таке? Бачить Даша,
Що в руках у Свєти - Маша,
Лялька Маша-растеряша,
Що грязнулею була.
У новому платті і з бантом,
Їй побудований новий будинок.
Нових суконь їй пошили,
Спати з собою дозволили.
Губи лаком підбили
І рум'янець навели.
Як гарна лялька!
Даша дивиться, не дихаючи,
На вбрання, зачіску,
На красиві шкарпетки.
І в душі у нашої Даші
Заздрість точить кігтики.
- Це лялька не твоя,
Це Машенька моя.
Я її скрізь шукала,
Видно десь загубила.
Ну, а ти її знайшла...
Даша ляльку забрала
І до дверей скоріше пішла.
- Ні, - сказала твердо Світла. -
Адже У мене немає секретів.
Цю ляльку не втрачали, не шукали, ти не бреши.
Хіба це лялька Маша?
Ти дивись уважніше.
Моя мама дитячий лікар.
Йшли ми з мамою, чуємо плач.
В темноті, далеко від світу,
Трохи прикрита газетою,
Лялька на землі лежить
І тихенько скиглить.
У рваному сукню, вся в бруді,
Просить: - Ти мене візьми!
Моя мама лікар, а значить,
Може всіх навколо лікувати.
- Мамо, бачиш, лялька плаче?
Що-то у неї болить!
Ми удвох її відмили,
Розчесали, полюбили.
Більше лялька не хвора.
Лялька Софією названа.
.
Світла до Даші підійшла,
Ляльку Софію покликала.
Лялька посміхнулася,
До Світлі потягнулася.
Даша в сльози. Плач-не плач,
Сором не забудеш.
Хіба потрібен ляльці лікар,
Якщо ляльку любиш?
Як навчишся любити -
Всіх навколо почнеш лікувати.
Оточувати турботою вміти
Дуже важлива робота!
Обняла подружку Світла:
- У мене їжа зігріта...
Бачиш, доньки просять каші.
Адже ти мені допоможеш, Даша? |