Велосипед купили Дімці.
Красивий, новенький, блискучий.
Такий я бачив на картинці.
Але тільки цей - справжній.
Я радий за Дімку, він мій друг,
І міцніше дружби немає.
Він запропонував мені зробити коло,
І дав велосипед.
У колесах вітер зашумів,
Фонтани бризок від калюжі.
Я коло проїхати не встиг,
Як чую : - Незграбний!
Мені Димкин голос кричав услід:
- Ти чуєш чи ні?
Навіщо по калюжі проїжджав?
Поверни велосипед!!!
Ми в садок разом з ним ходили,
Дружили багато років.
Поки раптом Дмитра не купили
Ве-ло-си-пед! |