|
Зі мною одна історія
Сталася вчора:
Вирішив увійти в історію
Улюбленого двора.
І на своєму під'їзді
Я крейдою написав:
Живе тут, мовляв, Василь,
Портрет намалював...
Побачив це двірник.
Не буду говорити,
Як сильно він лаявся,
Змусив стіну мити,
Потім мені дав лопату,
І з двірником півдня
У будинку на майданчику
Садив дерева я.
Закінчили роботу.
Втомився я, що приховувати.
А двірник каже мені:
"Не треба сумувати,
Років через десять, Вася,
Тут буде сад великий,
І якщо запитає хто-то,
Хто ж посадив такий?
Йому скажуть: Вася
Колись тут копав".
Ось здорово, в історію
Я все-таки потрапив! |
