|
Навіщо у мене вирвалося знову
Зле, жорстоке, бридке слово?
Як нелегко мені тепер підійти,
Як важко сказати: "Мама, прости!"
Образив тебе я, рідна, словами.
- Але тільки не плач, - благаю я маму, -
Ну, отругай, покарай мене строго.
Але тільки прости, не сердься, заради бога!
А моя мама посміхнулася раптом мило
І тихо сказала: "Я давно вже пробачила".
Я маминих сліз ніколи не забуду
І більше грубити я нікому не буду. |
