Добре живе Настюшка!
І одягнена, і сита;
Тільки стала ось вреднюшкой -
Все не так все не так.
Набридла раптом Настюшке
Мами смачна їжа,
Набридли всі іграшки!
Ось дитина... От біда!
Злиться, дметься Настюшка,
І не їсть, хитрюшка, щів;
Подавай такий вреднюшке,
Подавай мобілку їй!
Та не просто телефончик
Ти Настюшке подавай!
Невеликий щоб був, як пончик!
Рудий щоб, як коровай!
Хоче бути дорослою Настюшка,
І з мобильничком грати,
Вечорами з Ведмедиком-плюшки
Брати з собою його в ліжко.
Ех, хитрюшка ти, Настюшка!
Ти одягнена і сита.
Перестань же бути вреднюшкой!
Шкідливість - дурна риса.
Не стискай, Анастасія, губи -
Маму з татом обійми!
Адже вони тебе так люблять -
Ти слухай! Не шуми!
© Copyright: Кирило Авдєєнко, 2008
Художник-ілюстратор: Олена Новик |