|
На пагорбі, де паркан,
Гріє пузо кріт Єгор.
Ох, і лінь йому працювати!
Це треба ворушитися!
Вранці почати день з зарядки,
Прополоти на поле грядки,
Від ставу канавки рити -
Без води землі не жити!
Тільки дрімає кріт Єгор;
Покосився вже паркан,
Будинку дах продірявився -
Дай-то Бог, щоб не звалилася!
Ледве тримається хата;
На підлозі мишей юрба
Щось шукає по кутах -
Ох, розвів Єгорка мотлох!
Рік пройшов... "Пора одружитися!
Треба з Юлею зателефонувати, -
Сонно дивлячись на паркан,
Міркує кріт Єгор. -
У світі немає кротихи краще!
Подарую їй з саду грушу.
Буде Юля мені прати,
Прасувати речі, прибирати,
І на поле полоти грядки
Замість ранкової зарядки!"
А у Юленьки саме
Написалося того вмить лист:
"Здрастуй, милий кріт Єгор!
Не тримав у руках сокиру
Ти, друже ситний, цілий рік!
І в бур'яні город!
Неук виріс, та ледачий,
І розсіяний, і чванлив!
Не пиши мені смс -
Йду до іншого в ліс".
......
На пагорбі, де паркан,
Задумався Єгор:
"Більше нема чого лінуватися!
Треба, треба ворушитися!
Вранці почати день з зарядки,
Прополоти на поле грядки,
Від ставу канавки рити -
Покажу я Юлі спритність!
Потрібно взяти книжки, вчитися -
Буду розумницею одружитися!"
© Copyright: Кирило Авдєєнко, 2008
Художник-ілюстратор: Олена Новик |
