|
- За що? - запитала нянька,-
Ти брата вкусив?
- Коли я мився у ванні,
Він світло мені погасив.
Я був вже намылен,
І на підлогу злива лив...
Адже я його не сильно,
Чого він заволав,
Як дика Годзілла,
Як скажений осел,
Як самка гамадрила,
Як поранений козел?
Тепер сиджу, покараний,
Мене розплата чекає.
А Ваня перев'язаний,
Морозиво жере.
- Та де таке бачено?!
- Та як же ти посмів?!
- І як тобі не соромно?!
- Ти просто очманів!..
Прикро мені і соромно,
Що Ваню вкусив
Не боляче, образливо,
Не з останніх сил. |
