|
Сонце заглянуло в вікна,
Посміхаючись мені,
Золотистим підморгнуло
Зайцем на стіні.
Він, пустун, мабуть від нудьги
Бігав щодуху,
Я беру олівець в руки -
Зайчика ловити.
Окреслю - він тікає,
Залишається слід,
Тільки вечір настає -
Глядь, а зайця немає!
Як тепер я маму зустріч,
Уникнувши біди?
Запитає: "що Це?" - відповім:
Заячі сліди! |
