|
Вітер гуляє під дахом. Крекче
Рубаний будинок, протягами зітхає.
Хтось горищний ночами не спить -
Ходить, бурмоче, сопе і лякає.
Ніби канюк плаче частіше лісовий -
Стогне хвіртка, хитаючись від вітру...
Знаємо: в комірчині живе домовик,
Він-то і сіє всі ці прикмети.
То з кондачка розкидає ветошки,
Корпией смітить, клоччям смітить,
У темному погребі грає картоплею,
З-за корчаги тихенько бурчить.
Малі дітки пустуна люблять:
То молочка, то сухар дадуть.
Як забурчит, вони дідуся будять,
Щоночі йому спати не дають. |
