|  
   Як задумав 
 Ведмідь 
 На місяць 
 Полетіти: 
 «Наче птах, туди я вспорхну!» 
 Ведмежата за ним: 
 «Полетимо! 
 Полетимо! 
 На місяць, на місяць, на місяць!» 
  Два крила, два крила 
 Їм ворона 
 Дала, - 
 Два крила 
 Від великого орла. 
 А чотири крила 
 Їм сова 
 Принесла - 
 Горобиних чотири крила. 
  Але не може 
 Злетіти 
 Клишоногий 
 Ведмідь, 
 Він не може, 
 Не може злетіти. 
 Він стоїть 
 Під місяцем 
 На галявині 
 Лісовий,- 
 Клишоногий 
 І дурний 
 Ведмідь. 
  І він підіймається 
 На велику сосну 
 І дивиться у вишину 
 На місяць. 
 А з місяця немов мед 
 На галявину тече, 
 Золотий 
 Розливається 
 Мед. 
  «Ах, на милій місяці 
 Буде весело мені 
 І пурхати, і гратися, 
 і співати! 
  О, коли б скоріше 
 До місяця до моєї, 
 До медової місяця 
 Долетіти!» 
  То однією, то другою він лапою махне - 
 І ось-ось полетить у височінь. 
 То одним, то іншим він крилом ворухне 
 І дивиться, і дивиться на місяць. 
  А внизу 
 Під сосною, 
 На галявині 
 Лісовий, 
 Наїжачившись, 
 Вовки сидять: 
  «Ех ти, Мишко шалений, 
 Не женися 
 За місяцем, 
 Воротись, клишоногий, назад!»  |