Як задумав
Ведмідь
На місяць
Полетіти:
«Наче птах, туди я вспорхну!»
Ведмежата за ним:
«Полетимо!
Полетимо!
На місяць, на місяць, на місяць!»
Два крила, два крила
Їм ворона
Дала, -
Два крила
Від великого орла.
А чотири крила
Їм сова
Принесла -
Горобиних чотири крила.
Але не може
Злетіти
Клишоногий
Ведмідь,
Він не може,
Не може злетіти.
Він стоїть
Під місяцем
На галявині
Лісовий,-
Клишоногий
І дурний
Ведмідь.
І він підіймається
На велику сосну
І дивиться у вишину
На місяць.
А з місяця немов мед
На галявину тече,
Золотий
Розливається
Мед.
«Ах, на милій місяці
Буде весело мені
І пурхати, і гратися,
і співати!
О, коли б скоріше
До місяця до моєї,
До медової місяця
Долетіти!»
То однією, то другою він лапою махне -
І ось-ось полетить у височінь.
То одним, то іншим він крилом ворухне
І дивиться, і дивиться на місяць.
А внизу
Під сосною,
На галявині
Лісовий,
Наїжачившись,
Вовки сидять:
«Ех ти, Мишко шалений,
Не женися
За місяцем,
Воротись, клишоногий, назад!» |