Замяукали кошенята:
"Нам набридло нявкати!
Ми хочемо, як поросята,
Хрюкати!"
А за ними і каченята:
"Не бажаємо більше крякати!
Ми хочемо, як жабенята,
Квакати!"
Свинки замяукали:
Няв, няв!
Кішечки захрюкали:
Хрю, хрю, хрю!
Качечки заквакали:
Ква, ква, ква!
Курочки закрякали:
Кря, кря, кря!
Горобчик прискакав
І коровою замукав:
Му-у-у!
Прибіг ведмідь
І давай ревти:
Ку-ка-ре-ку!
І зозуля на суку:
"Не хочу кричати куку,
Я собакою залаю:
Гав, гав, гав!"
Тільки заїнька
Був хороший:
Не нявчав
І не рохкала -
Під капустою лежав,
По-заичьи лопотал
І нерозумних звірят
Умовляв:
"Кому велено чірікать -
Не мурлыкайте!
Кому велено муркотіти -
Не цвірінькати!
Не бувати вороні
Коровою,
Не літати жабенят
Під хмарою!"
Але веселі звірята -
Поросята, ведмежата -
Пущі колишнього пустують,
Зайця слухати не хочуть.
Риби по полю гуляє,
Жаби по небу літають,
Миші кішку зловили,
В мишоловку посадили.
А лисички
Взяли сірники,
До моря синього пішли,
Море синє запалили.
Море полум'ям горить,
Вибіг з моря кіт:
"Гей, пожежники, біжіть!
Допоможіть, допоможіть!"
Довго, довго крокодил
Море синє гасив
Пирогами, млинцями,
І сушеними грибами.
Вдавалися два курчонка,
Поливали з барильця.
Припливали два йоржа,
Поливали з ковша.
Вдавалися жабенята,
Поливали з цебра.
Смажать, тушкують - не погасять,
Заливають - не заллють.
Тут метелик прилітала,
Крильцями помахала,
Стало море тьмяніти -
І погасло.
Ось зраділи звірі!
Засміялися й заспівали,
Вушками заплескали,
Ніжками затопали.
Гуси почали знову
По-гусячого кричати:
- Га-га-га!
Кішки замурлыкали:
- Мур-мур-мур!
Птахи зачирикали:
- Чик-чирик!
Коні заіржали:
- І-і-і!
Мухи зажужжали:
- Ж-Ж-Ж!
Квакають жабенята:
- Ква-ква-ква!
А каченята крякають:
- Кря-кря-кря!
Поросята хрюкають;
- Хрю-хрю-хрю!
Мурочку заколисують
Милу мою:
- Баюшки-баю! Баюшки-баю! |