|
Був у річці
Вусатий Сом
Шанованою особою.
Жив він у славі
І в пошані
За успіхи
В усному рахунку.
Сам любив похвалитися Сом
Цим рідкісним
Майстерністю.
- Гей, сюди пливіть, рибки,
Сом
Вважає, що без помилки!
Сом
І ділить,
Сом
І множить,
Сом
Скласти і відняти
Може! -
Дні текли.
Річка текла.
В гору
Ішли його справи.
Але одного разу
Здалеку,
З якогось припливу,
Старий Лінь приплив до Сому
Та й каже йому:
- У мене є завдання
Не по силам
Для Лина.
Не можу,
Як не крути,
Нуль
Відняти
Від десяти!
Ви славиться,
Милий Сом,
Знаменитим
Мудрецем.
І для вас мій задачка
Буде просто дрібничкою! -
Сом
З самовдоволеною міною
Підкрутив свій вус соминый
І сказав:
- Ну що ж, прошу!
З десятки
Відняти нуль?
Це буде...
Одиниця.
Втім, можна
У-сом змі-ниться... -
І замовк.
Ідуть години.
Сом бурчить собі у вуса:
- Одиниця... Десять... Нуль...
Як же так?.. Дозволь, дозволь...
Ех! От якщо б крейда
І писати б я вмів...
Ось що! Десять - і кінець!
Ні, один!.. -
А Лінь, хитрун,
Знай сміється:
- Що, усастый?
Не вмієш, так не хвастай!
Дні течуть,
Річка тече,
Але ще не кінчена рахунок.
Сом
Вважає і вважає.
Сом,
Як свічка,
Тане, тане...
Висох,
Немов кілька,
З горя
І поплив з річки в море.
Там,
Як видно на картинці,
Він
Одружився
На Сардинке! |
