|
Жив
В озерці
Золотистий
Карасик.
Ласкаво кликали
Карасика -
Васик.
Плавав карасик,
Шукав черв'яків,
Сдергивал мушок
З дитячих
крючков
І, пробираючись
На щучі піски,
Спритно з мальками
Грав у бульбашки.
Чайок він дражнив
На світанку огнистой,
Спати заходив
У камышок негустий,
Поки не дізнався він,
Що він - золотистий,
Поки не подумав,
Що він -
золотий.
Васик! -
Звуть його йоржики. -
Васик!
Може бути,
З нами
Поплаваєш годинку?
- Ні! - відповідав він. -
Ніяк не можу!
Я - золотий,
Я себе
Березі! -
У тіні зеленої,
В осоці і ряске
Почали тьмяніти
У карасика
Оченята...
Васик! - сумують мілини.
Васик!.. -
Жив ...
В озерці
Золотистий
Карасик...
|
