|
1
Жилося привільно Дідька,
На славу я гуляв,
Ні кінному, ні пішому
Проходу не давав.
Але в місто волею випадку
Потрапив я - ось біда.
З тих пір мені глушину дрімуча
Постыла назавжди.
Приспів:
Повірте Дідька -
Я, їй-їй-їй, не брешу.
Але жити як і раніше,
Але жити як і раніше
Я не мо... не мо...
Не мо... не можу.
2
Про те, що світло - вчення,
Взимку і навесні
Кажу без винятку
Всієї лісової нечисті.
Прикро жити кошлатими,
Прикро пити з калюж,
Коли всі сили в атомі
І в хімії до того ж.
Приспів.
|
